Bible І

  • ua Буття 27-33
    І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благословенний!
  • ua Буття 18-6
    І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси, і зроби коржі.
  • ua Буття 18-23
    І Авраам підійшов та й промовив: Чи погубиш також праведного з нечестивим?
  • ua Буття 13-18
    І Аврам став наметувати, і прибув, і осів між дубами Мамре, що в Хевроні вони. І він збудував там жертівника Господеві.
  • ua Буття 12-5
    І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.
  • ua Буття 16-11
    І Ангол Господній до неї сказав: Ось ти зачала, і сина породиш, і назвеш ім'я йому Ізмаїл, бо прислухавсь Господь до твоєї недолі.
  • ua Буття 16-10
    І Ангол Господній промовив до неї: Сильно розмножу потомство твоє, і через безліч буде воно незліченне.
  • ua Буття 22-12
    І Ангол промовив: Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого.
  • ua Буття 1-27
    І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.
  • ua Буття 1-5
    І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.
  • ua Буття 9-12
    І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
  • ua Буття 1-7
    І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.
  • ua Буття 1-17
    І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею,
  • ua Буття 17-22
    І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.
  • ua Буття 32-26
    І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним.
  • ua Буття 15-5
    І Господь його вивів надвір та й сказав: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!
  • ua Буття 19-24
    І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба.
  • ua Буття 12-7
    І Господь явився Авраму й сказав: Я дам оцей Край потомству твоєму. І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому.
  • ua Буття 48-12
    І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.
  • ua Буття 39-4
    І Йосип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призначив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку.
  • ua Буття 47-20
    І Йосип купив усю землю єгипетську для фараона, бо єгиптяни спродували кожен поле своє, посилився бо був голод між ними. І стала земля фараоновою.
  • ua Буття 43-30
    І Йосип поспішив, бо порушилася його любов до брата його, і хотів він заплакати. І ввійшов він до іншої кімнати, і заплакав там...
  • ua Буття 45-3
    І Йосип промовив до браттів своїх: Я Йосип... Чи живий ще мій батько?... І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його...
  • ua Буття 48-13
    І Йосип узяв їх обох, Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.
  • ua Буття 4-17
    І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я тому містові, як ім'я свого сина: Енох.
  • ua Буття 22-22
    І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.
  • ua Буття 13-11
    І Лот вибрав собі всю околицю йорданську. І Лот рушив на схід, і вони розлучилися один від одного.
  • ua Буття 19-6
    І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,
  • ua Буття 25-14
    І Мішма, і Дума, і Масса,
  • ua Буття 6-10
    І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета.
  • ua Буття 24-64
    І Ревека звела свої очі, та й Ісака побачила, і злізла з верблюда.
  • ua Буття 3-15
    І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.
  • ua Буття 17-7
    І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для нащадків твоїх по тобі.
  • ua Буття 9-11
    І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб землю нищити.
  • ua Буття 25-34
    І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з'їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє.
  • ua Буття 31-20
    І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.
  • ua Буття 29-12
    І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...
  • ua Буття 47-10
    І Яків поблагословив фараона, та й вийшов від обличчя фараонового.
  • ua Буття 32-10
    І Яків промовив: Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю тобі добре.
  • ua Буття 32-8
    І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив народ, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.
  • ua Буття 32-3
    І Яків сказав, коли їх побачив: Це Божий табір! І він назвав ім'я тому місцю: Маханаїм.
  • ua Буття 33-18
    І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Краї ханаанському, і розтаборився перед містом.
  • ua Буття 31-7
    І батько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
  • ua Буття 6-12
    І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.
  • ua Буття 6-5
    І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.
  • ua Буття 37-4
    І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, і зненавиділи його, і не могли говорити з ним спокійно.
  • ua Буття 14-20
    І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх. І Аврам дав йому десятину зо всього.
  • ua Буття 26-34
    І був Ісав віку сорока літ, і взяв жінку Єгудиту, дочку хіттеянина Беері, і Босмату, дочку хіттеянина Елона.
  • ua Буття 25-20
    І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана.
  • ua Буття 17-1
    І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!
  • ua Буття 39-2
    І був Господь з Йосипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробував він у домі свого пана єгиптянина.
  • ua Буття 38-7
    І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, і Господь його вбив.
  • ua Буття 5-32
    І був Ной віку п'ять сотень літ, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета.
  • ua Буття 1-23
    І був вечір, і був ранок, день п'ятий.
  • ua Буття 1-13
    І був вечір, і був ранок, день третій.
  • ua Буття 1-19
    І був вечір, і був ранок, день четвертий.
  • ua Буття 7-12
    І був дощ на землі сорок день і сорок ночей.
  • ua Буття 7-17
    І був потоп сорок день на землі, і збільшилась вода, і понесла ковчега. І він високо став над землею.
  • ua Буття 41-56
    І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.
  • ua Буття 30-41
    І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.
  • ua Буття 9-16
    І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі.
  • ua Буття 28-14
    І буде потомство твоє, немов порох землі. І поширишся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословляться в тобі та в нащадках твоїх всі племена землі.
  • ua Буття 41-36
    І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом.
  • ua Буття 17-11
    І будете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.
  • ua Буття 26-14
    І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів. І заздрили йому филистимляни.
  • ua Буття 11-1
    І була вся земля одна мова та слова одні.
  • ua Буття 10-19
    І була границя Ханаанеянина від Сидону в напрямі аж до Ґерару, аж до Ґази, у напрямі аж до Содому, і до Гомори, і до Адми, і до Цевоїму, аж до Лашу.
  • ua Буття 41-37
    І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його рабів.
  • ua Буття 35-28
    І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.
  • ua Буття 2-25
    І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.
  • ua Буття 9-18
    І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам він був батько Ханаанів.
  • ua Буття 2-1
    І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.
  • ua Буття 5-4
    І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ. І породив він синів і дочок.
  • ua Буття 11-32
    І було днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.
  • ua Буття 23-1
    І було життя Сарриного сто літ і двадцять літ і сім літ, літа життя Сарриного.
  • ua Буття 38-10
    І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.
  • ua Буття 44-14
    І ввійшли Юда й брати його до дому Йосипа, а він ще був там. І попадали вони перед лицем його на землю.
  • ua Буття 41-21
    І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.
  • ua Буття 7-15
    І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя.
  • ua Буття 43-26
    І ввійшов Йосип до дому, а вони принесли йому до дому дарунка, що в їхній руці. І вони поклонилися йому до землі.
  • ua Буття 31-33
    І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.
  • ua Буття 7-7
    І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу.
  • ua Буття 24-32
    І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.
  • ua Буття 15-6
    І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність.
  • ua Буття 12-17
    І вдарив Господь фараона та дім його великими поразами через Сару, Аврамову жінку.
  • ua Буття 40-21
    І вернув він начальника чашників на його місце, і він подав чашу в руку фараонову.
  • ua Буття 14-16
    І вернув він усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жінок та людей.
  • ua Буття 22-19
    І вернувсь Авраам до слуг своїх.
  • ua Буття 38-22
    І вернувся він до Юди й сказав: Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудниця.
  • ua Буття 37-30
    І вернувся він до братів своїх, та й сказав: Немає хлопця! А я, куди я піду?
  • ua Буття 33-16
    І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.
  • ua Буття 14-7
    І вернулись вони, і прибули до Ен-Мішпату, воно тепер Кадеш, і звоювали всю землю Амалика, а також Аморея, що сидів у Хаццон-Тамарі.
  • ua Буття 32-7
    І вернулися посли до Якова, та й сказали: Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.
  • ua Буття 8-3
    І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях.
  • ua Буття 36-6
    І взяв Ісав жінок своїх, і синів своїх, і дочок своїх, і всі душі дому свого, і худобу свою, і все стадо своє, і все своє майно, що набув у ханаанській землі, та й пішов до Краю від обличчя Якова, брата свого,
  • ua Буття 17-23
    І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої статі з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.
  • ua Буття 22-6
    І взяв Авраам дрова для цілопалення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони разом обоє.
  • ua Буття 20-14
    І взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.
  • ua Буття 2-15
    І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
  • ua Буття 11-31
    І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
  • ua Буття 38-6
    І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.
  • ua Буття 31-45
    І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.
  • ua Буття 15-10
    І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.
  • ua Буття 31-23
    І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.
  • ua Буття 47-2
    І взяв він із своїх братів п'ятеро чоловіка, та й поставив їх перед лицем фараоновим.
  • ua Буття 39-20
    І взяв його Йосипів пан, та й віддав його до дому в'язничного, до місця, де були ув'язнені царські в'язні. І пробував він там у тім домі в'язничнім.
  • ua Буття 18-8
    І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.
  • ua Буття 4-19
    І взяв собі Ламех дві жінки, ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла.
  • ua Буття 30-37
    І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.
  • ua Буття 24-10
    І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.
  • ua Буття 27-15
    І взяла Ревека гарні вбрання свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.
  • ua Буття 16-3
    І взяла Сара, Аврамова жінка, єгиптянку Аґар, свою невільницю, по десяти літах перебування Аврамового в землі ханаанській, і дала її Аврамові, чоловікові своєму, за жінку.
  • ua Буття 14-12
    І взяли вони Лота, сина брата Аврамового, бо пробував у Содомі, і добро його та й пішли.
  • ua Буття 14-11
    І взяли вони ввесь маєток Содому й Гомори, і всю їхню поживу, і пішли.
  • ua Буття 46-6
    І взяли вони стада свої, і маєток свій, що набули в землі ханаанській, і прибули до Єгипту Яків та ввесь рід його з ним.
  • ua Буття 37-24
    І взяли його, та й кинули його до ями, а яма та порожня була, не було в ній води.
  • ua Буття 43-15
    І взяли ті люди того дарунка, і взяли вдвоє срібла в руку свою, і Веніямина, і встали, та й зійшли до Єгипту. І стали вони перед лицем Йосиповим.
  • ua Буття 24-17
    І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: Дай но напитись води з твого глека!
  • ua Буття 3-24
    І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
  • ua Буття 30-36
    І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.
  • ua Буття 24-53
    І вийняв той раб срібний посуд, і посуд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.
  • ua Буття 34-1
    І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того краю.
  • ua Буття 45-25
    І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.
  • ua Буття 24-63
    І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, ось верблюди йдуть.
  • ua Буття 34-6
    І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.
  • ua Буття 4-16
    І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.
  • ua Буття 19-14
    І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Але в очах зятів він здавався як жартун.
  • ua Буття 8-18
    І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
  • ua Буття 28-10
    І вийшов Яків із Беер-Шеви, і пішов до Харану.
  • ua Буття 25-25
    І вийшов перший червонуватий, увесь він немов плащ волосяний. І назвали ймення йому: Ісав.
  • ua Буття 14-8
    І вийшов цар Содому, і цар Гомори, і цар Адми, і цар Цевоїму, і цар Белаю, тепер він Цоар, і вишикувалися з ними на бій у долині Сіддім,
  • ua Буття 26-21
    І викопали вони іншу криницю, і сварилися також за неї. І він назвав для неї ім'я: Ситна.
  • ua Буття 7-21
    І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна людина.
  • ua Буття 7-23
    І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна, і аж до птаства небесного, вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було.
  • ua Буття 25-27
    І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків чоловіком мирним, що в наметах сидів.
  • ua Буття 46-1
    І вирушив Ізраїль, і все, що його, і прибув до Беер-Шеви, і приніс жертви Богові батька свого Ісака.
  • ua Буття 20-1
    І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.
  • ua Буття 35-5
    І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.
  • ua Буття 8-7
    І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.
  • ua Буття 3-23
    І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.
  • ua Буття 30-17
    І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.
  • ua Буття 45-8
    І виходить тепер, не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.
  • ua Буття 47-15
    І вичерпалося срібло в краї єгипетськім та в Краї ханаанськім. І прибув увесь Єгипет до Йосипа, говорячи: Дай же нам хліба! Нащо нам умирати перед тобою, тому що вичерпалося срібло?
  • ua Буття 23-12
    І вклонивсь Авраам перед народом тієї землі,
  • ua Буття 36-39
    І вмер Баал-Ханан, син Ахборів, і зацарював замість нього Гадад, а ім'я його міста Пау, а ім'я його жінки Мегетав'іл, дочка Матреди, дочки Ме-Загава.
  • ua Буття 36-33
    І вмер Бела, і зацарював замість нього Йовав, син Зераха з Боцри.
  • ua Буття 36-36
    І вмер Гадад, і зацарював замість нього Самла з Машеку.
  • ua Буття 36-34
    І вмер Йовав, і зацарював замість нього Хушам із землі теманіянина.
  • ua Буття 36-37
    І вмер Самла, і зацарював замість нього Саул з Реховоту надрічного.
  • ua Буття 36-38
    І вмер Саул, і зацарював замість нього Баал-Ханан, син Ахборів.
  • ua Буття 36-35
    І вмер Хушам, і зацарював замість нього Гадад, син Бедада, що побив мідіян на полі Моава, а ймення його міста Авіт.
  • ua Буття 35-8
    І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.
  • ua Буття 35-19
    І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.
  • ua Буття 23-2
    І вмерла Сарра в Кіріят-Арбі, це Хеврон у Краї ханаанському. І прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею.
  • ua Буття 43-31
    І вмив він лице своє, і вийшов, і стримався, та й сказав: Покладіть хліба!
  • ua Буття 35-13
    І вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.
  • ua Буття 30-4
    І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.
  • ua Буття 39-17
    І вона переказала йому цими словами, говорячи: До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною.
  • ua Буття 35-4
    І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.
  • ua Буття 19-5
    І вони закричали до Лота, і сказали йому: Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати!
  • ua Буття 24-60
    І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: Ти наша сестра, будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай нащадки твої внаслідують брами твоїх ворогів.
  • ua Буття 43-33
    І вони посідали перед ним, перворідний за перворідством своїм, а молодший за молодістю своєю. І здивувалися ці люди один перед одним.
  • ua Буття 43-25
    І вони приготовили дарунки до приходу Йосипа опівдні, бо почули, що там вони їстимуть хліб.
  • ua Буття 22-9
    І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.
  • ua Буття 47-17
    І вони припровадили худобу свою до Йосипа. І дав їм Йосип хліба за коні, і за отари, і за череди худоби, і за осли. І він того року постачав їм хліб за всю їхню худобу.
  • ua Буття 26-35
    І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки.
  • ua Буття 17-17
    І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?
  • ua Буття 17-3
    І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:
  • ua Буття 45-14
    І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніямин плакав на шиї його...
  • ua Буття 35-29
    І впокоївся Ісак та й помер, і прилучився до своєї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.
  • ua Буття 43-24
    І впровадив той чоловік тих людей до Йосипового дому, і дав води, а вони вмили ноги свої, і дав паші їхнім ослам.
  • ua Буття 24-67
    І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.
  • ua Буття 6-19
    І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.
  • ua Буття 16-15
    І вродила Аґар Аврамові сина, а Аврам назвав ім'я свого сина, що вродила Аґар: Ізмаїл.
  • ua Буття 30-10
    І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, Якову сина.
  • ua Буття 30-12
    І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.
  • ua Буття 19-37
    І вродила старша сина, і назвала ім'я йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.
  • ua Буття 46-20
    І вродилися Йосипові в єгипетськім краї Манасія та Єфрем, що їх уродила йому Оснат, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
  • ua Буття 23-3
    І встав Авраам від обличчя небіжки своєї, та й сказав синам Хетовим, говорячи:
  • ua Буття 19-27
    І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.
  • ua Буття 22-3
    І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.
  • ua Буття 23-7
    І встав Авраам, і вклонився народу тієї землі, синам Хетовим,
  • ua Буття 20-8
    І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.
  • ua Буття 32-1
    І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.
  • ua Буття 46-5
    І встав Яків з Беер-Шеви. І повезли Ізраїлеві сини свого батька Якова, і дітей своїх, і жінок своїх возами, що послав фараон, щоб привезти його.
  • ua Буття 28-18
    І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх.
  • ua Буття 31-17
    І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.
  • ua Буття 32-23
    І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.
  • ua Буття 24-61
    І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхала за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшов.
  • ua Буття 38-19
    І встала вона та й пішла, і зняла покривало своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.
  • ua Буття 35-3
    І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я.
  • ua Буття 26-15
    І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, і понаповнювали їх землею.
  • ua Буття 17-27
    І всі мужі дому його, народжені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, були обрізані з ним.
  • ua Буття 22-18
    І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу.
  • ua Буття 31-21
    І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.
  • ua Буття 1-25
    І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.
  • ua Буття 1-16
    І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.
  • ua Буття 2-19
    І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.
  • ua Буття 2-21
    І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
  • ua Буття 13-16
    І вчиню Я потомство твоє, як той порох землі, так, що коли хто потрапить злічити порох земний, то теж і потомство твоє перелічене буде.
  • ua Буття 17-6
    І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.
  • ua Буття 25-5
    І віддав Авраам усе, що мав, Ісакові.
  • ua Буття 40-3
    І віддав їх під варту до дому начальника царської сторожі до в'язничного дому, до місця, де Йосип був ув'язнений.
  • ua Буття 30-40
    І відділяв Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.
  • ua Буття 22-8
    І відказав Авраам: Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій! І пішли вони разом обоє.
  • ua Буття 19-21
    І відказав Він до нього: Ось Я прихиливсь до твого прохання, щоб не зруйнувати міста, про яке ти казав.
  • ua Буття 42-27
    І відкрив один мішка свого, щоб ослові своєму дати паші на нічлігу, та й побачив срібло своє, а воно ось в отворі мішка його!
  • ua Буття 31-9
    І відняв Бог худобу вашого батька, та й дав мені.
  • ua Буття 27-39
    І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: Ото буде садиба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.
  • ua Буття 18-27
    І відповів Авраам та й промовив: Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.
  • ua Буття 40-18
    І відповів Йосип і сказав: Оце відгадка його: три коші то три дні.
  • ua Буття 31-43
    І відповів Лаван і сказав до Якова: Дочки дочки мої, а діти мої діти, а отара моя отара, і все, що ти бачиш то моє. А дочкам моїм, що зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?
  • ua Буття 42-22
    І відповів їм Рувим, говорячи: Чи не говорив я вам, кажучи: Не грішіть проти хлопця, та ви не послухали. А оце й кров його жадається...
  • ua Буття 31-14
    І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?
  • ua Буття 3-2
    І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти,
  • ua Буття 24-50
    І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: Від Господа вийшла та річ, ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.
  • ua Буття 23-5
    І відповіли сини Хетові Авраамові, та й сказали йому:
  • ua Буття 34-13
    І відповіли сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.
  • ua Буття 12-4
    І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану.
  • ua Буття 45-24
    І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: Не сваріться в дорозі!
  • ua Буття 45-2
    І він голосно заплакав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.
  • ua Буття 12-16
    І він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, верблюди.
  • ua Буття 31-18
    І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.
  • ua Буття 42-17
    І він забрав їх під варту на три дні.
  • ua Буття 8-12
    І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.
  • ua Буття 8-10
    І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.
  • ua Буття 38-16
    І він збочив до неї на дорогу й сказав: А ну но я ввійду до тебе! Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: Що даси мені, коли прийдеш до мене?
  • ua Буття 26-25
    І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали.
  • ua Буття 26-33
    І він назвав її: Шів'а, чому ймення міста того Беер-Шева аж до сьогоднішнього дня.
  • ua Буття 32-18
    І він наказав першому, кажучи: Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?
  • ua Буття 49-29
    І він наказав їм, і промовив до них: Я прилучаюся до своєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина,
  • ua Буття 32-14
    І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:
  • ua Буття 26-22
    І він пересунувся звідти, і викопав іншу криницю, і не сварились за неї. І він назвав для неї ім'я: Реховот, і сказав: Тепер нам поширив Господь, і в Краю ми розмножимось.
  • ua Буття 48-15
    І він поблагословив Йосипа, та й промовив: Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,
  • ua Буття 48-20
    І він поблагословив їх того дня, кажучи: Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію! І поставив Єфрема перед Манасією.
  • ua Буття 19-28
    І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...
  • ua Буття 14-15
    І він поділився на гурти вночі, він та раби його, і розбив їх, і гнався за ними аж до Хови, що ліворуч Дамаску.
  • ua Буття 39-6
    І він позоставив усе, що мав, у руці Йосиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йосип був гарного стану та вродливого вигляду.
  • ua Буття 43-34
    І він посилав дари страви від себе до них. А дар Веніяминів був більший від дару всіх їх уп'ятеро. І пили вони, і повпивалися з ним.
  • ua Буття 27-27
    І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: Дивись, запах сина мого немов запах поля, що його Господь благословив!
  • ua Буття 37-10
    І він розповів це батькові своєму та браттям своїм. І докорив йому батько його, та й промовив до нього: Що то за сон, що снився тобі? Чи справді прийдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитися тобі до землі?
  • ua Буття 35-16
    І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.
  • ua Буття 16-4
    І він увійшов до Аґари, і вона зачала. Як вона ж побачила, що зачала, то стала легковажити господиню свою.
  • ua Буття 32-24
    І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.
  • ua Буття 26-30
    І він учинив для них гостину, і вони їли й пили.
  • ua Буття 18-2
    І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, і вклонився до землі,
  • ua Буття 4-8
    І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.
  • ua Буття 41-9
    І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: Я сьогодні згадую гріхи свої.
  • ua Буття 42-21
    І говорили вони один одному: Справді, винні ми за нашого брата, бо ми бачили недолю душі його, коли він благав нас, а ми не послухали... Тому то прийшло це нещастя на нас!
  • ua Буття 8-11
    І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.
  • ua Буття 29-29
    І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.
  • ua Буття 32-17
    І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом.
  • ua Буття 45-22
    І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.
  • ua Буття 27-17
    І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.
  • ua Буття 30-28
    І далі казав: Признач собі заплату від мене, і я дам.
  • ua Буття 17-2
    І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе.
  • ua Буття 17-8
    І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, і Я буду їм Богом.
  • ua Буття 34-16
    І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним народом.
  • ua Буття 28-4
    І дасть тобі благословення Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові.
  • ua Буття 3-17
    І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.
  • ua Буття 3-14
    І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.
  • ua Буття 31-25
    І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.
  • ua Буття 7-19
    І дуже-дуже вода на землі прибула, і покрились усі гори високі, що під небом усім.
  • ua Буття 30-43
    І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.
  • ua Буття 5-3
    І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
  • ua Буття 11-13
    І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.
  • ua Буття 11-17
    І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
  • ua Буття 5-21
    І жив Енох шістдесят і п'ять літ, та й породив Метушалаха.
  • ua Буття 5-9
    І жив Енош дев'ятдесят літ, та й породив він Кенана.
  • ua Буття 5-10
    І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
  • ua Буття 5-13
    І жив Кенан по тому, як породив Магалал'їла, вісім сотень літ і сорок літ. І породив він синів та дочок.
  • ua Буття 5-12
    І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалал'їла.
  • ua Буття 5-30
    І жив Ламех по тому, як Ноя породив, п'ять сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. І породив він синів та дочок.
  • ua Буття 5-28
    І жив Ламех сто літ і вісімдесят і два роки, та й сина породив,
  • ua Буття 5-16
    І жив Магалал'їл по тому, як Яреда породив, вісім сотень літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
  • ua Буття 5-15
    І жив Магалал'їл шістдесят літ і п'ять літ, та й породив він Яреда.
  • ua Буття 5-26
    І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень літ і вісімдесят і два роки. І породив він синів та дочок.
  • ua Буття 5-25
    І жив Метушалах сто літ і сімдесят і сім літ, та й Ламеха породив.
  • ua Буття 11-25
    І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
  • ua Буття 11-19
    І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.
  • ua Буття 11-21
    І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.
  • ua Буття 11-23
    І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.
  • ua Буття 11-11
    І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.
  • ua Буття 5-7
    І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок.
  • ua Буття 5-6
    І жив Сиф сто літ і п'ять літ, та й породив він Еноша.
  • ua Буття 11-15
    І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.
  • ua Буття 47-28
    І жив Яків в єгипетськім краї сімнадцять літ. І були дні Якова, літа життя його, сто літ і сорок і сім літ.
  • ua Буття 5-19
    І жив Яред по тому, як породив він Еноха, вісім сотень літ. І породив він синів та дочок.
  • ua Буття 5-18
    І жив Яред сто літ і шістдесят і два роки, та й породив він Еноха.
  • ua Буття 9-10
    І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
  • ua Буття 26-13
    І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий.
  • ua Буття 45-18
    І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам добра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.
  • ua Буття 30-5
    І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.
  • ua Буття 30-19
    І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.
  • ua Буття 29-32
    І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я йому: Рувим, бо сказала була: Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!
  • ua Буття 30-7
    І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.
  • ua Буття 38-4
    І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Онан.
  • ua Буття 29-33
    І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Господь почув, що я зненавиджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.
  • ua Буття 29-34
    І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому. Тому й назвала ім'я йому: Левій.
  • ua Буття 29-35
    І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тим разом я буду хвалити Господа! Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.
  • ua Буття 38-3
    І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.
  • ua Буття 30-23
    І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: Бог забрав мою ганьбу!
  • ua Буття 19-36
    І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.
  • ua Буття 37-11
    І заздрили йому брати його, а батько його запам'ятав ці слова.
  • ua Буття 20-9
    І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: Що ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!
  • ua Буття 3-9
    І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?
  • ua Буття 8-2
    І закрились джерела безодні та небесні розтвори, і дощ з неба спинився.
  • ua Буття 49-33
    І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочив. І він прилучився до своєї рідні.
  • ua Буття 31-36
    І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,
  • ua Буття 30-2
    І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?
  • ua Буття 32-30
    І запитав Яків і сказав: Скажи ж Ім'я Своє. А Той відказав: Пощо питаєш про Ймення Моє? І Він поблагословив його там.
  • ua Буття 38-21
    І запитав він людей її місця, говорячи: Де та блудниця, що була в Енаїм при дорозі? Вони відказали: Не була тут блудниця.
  • ua Буття 40-7
    І запитав він фараонових евнухів, що були з ним під вартою в домі пана його, говорячи: Чого ваші обличчя сьогодні сумні?
  • ua Буття 24-37
    І заприсяг мене пан мій, говорячи: Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробуваю в його краю.
  • ua Буття 46-29
    І запріг Йосип свою колесницю, і вирушив назустріч батькові своєму Ізраїлеві до Ґошену. І він показався йому, і впав йому на шию, та й плакав довго на шиї його...
  • ua Буття 32-32
    І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.
  • ua Буття 18-12
    І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!
  • ua Буття 9-20
    І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
  • ua Буття 37-35
    І зачали всі сини його та всі дочки його потішати його. Але він не міг утішитися, та й сказав: У жалобі зійду я до сина мого до шеолу. І плакав за ним його батько.
  • ua Буття 41-54
    І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.
  • ua Буття 29-3
    І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.
  • ua Буття 8-20
    І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.
  • ua Буття 35-7
    І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.
  • ua Буття 25-29
    І зварив був Ісак їжу, а з поля прибув Ісав, і змучений був.
  • ua Буття 13-10
    І звів Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, перед тим, як Содом та Гомору був знищив Господь, як Господній, садок, як єгипетський край!
  • ua Буття 33-1
    І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обох невільниць своїх.
  • ua Буття 43-29
    І звів він очі свої, та й побачив Веніямина, свого брата, сина матері своєї, і промовив: Чи то ваш наймолодший брат, що ви мені розповідали? І сказав: Нехай Бог буде милостивий до тебе, мій сину!
  • ua Буття 33-5
    І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: Хто то такі? А той відказав: Діти, якими обдарував Бог твого раба.
  • ua Буття 8-1
    І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.
  • ua Буття 30-22
    І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.
  • ua Буття 42-9
    І згадав Йосип сни, що про них йому снились були. І сказав він до них: Ви шпигуни! Ви прибули підглянути слабі місця цієї землі.
  • ua Буття 9-15
    І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло.
  • ua Буття 27-4
    І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру.
  • ua Буття 1-12
    І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно.
  • ua Буття 1-30
    І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталося так.
  • ua Буття 30-39
    І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.
  • ua Буття 28-17
    І злякався він і сказав: Яке страшне оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна.
  • ua Буття 15-11
    І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.
  • ua Буття 37-15
    І знайшов його один чоловік, а він ось блукає по полю. І запитав його той чоловік, кажучи: Чого ти шукаєш?
  • ua Буття 16-7
    І знайшов її Ангол Господній біля джерела води на пустині, біля джерела на дорозі до Шур,
  • ua Буття 27-41
    І зненавидів Ісав Якова через благословення, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: Нехай наближаться дні жалоби по батьку моєму, і я вб'ю Якова, брата свого.
  • ua Буття 26-18
    І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті. І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав.
  • ua Буття 41-5
    І знову заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.
  • ua Буття 41-42
    І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.
  • ua Буття 38-14
    І зняла вона з себе одежу вдівства свого, і покрилася покривалом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.
  • ua Буття 27-40
    І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...
  • ua Буття 32-25
    І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.
  • ua Буття 3-21
    І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.
  • ua Буття 7-5
    І зробив Ной усе, як звелів був Господь.
  • ua Буття 6-22
    І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він.
  • ua Буття 29-28
    І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.
  • ua Буття 41-43
    І зробив, що він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім єгипетським краєм.
  • ua Буття 45-21
    І зробили так Ізраїлеві сини. А Йосип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.
  • ua Буття 2-9
    І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.
  • ua Буття 41-49
    І зібрав Йосип збіжжя дуже багато, як морський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.
  • ua Буття 47-14
    І зібрав Йосип усе срібло, що знаходилося в єгипетськім краї та в Краї ханаанськім, за поживу, що вони купували. І Йосип вніс те срібло до фараонового дому.
  • ua Буття 29-22
    І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.
  • ua Буття 41-48
    І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім краї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньому.
  • ua Буття 29-1
    І зібрався Яків, і пішов до краю синів Кедему.
  • ua Буття 42-3
    І зійшли десятеро Йосипових братів купити збіжжя з Єгипту.
  • ua Буття 11-5
    І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
  • ua Буття 6-11
    І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.
  • ua Буття 32-22
    І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.
  • ua Буття 25-22
    І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: Коли так, то для чого я це переношу? І пішла запитатися Господа.
  • ua Буття 37-28
    І коли проходили мідіяніти, купці, то витягли й підняли Йосипа з ями. І продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а ті повели Йосипа до Єгипту.
  • ua Буття 26-19
    І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води.
  • ua Буття 41-4
    І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.
  • ua Буття 41-20
    І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.
  • ua Буття 33-19
    І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібняків.
  • ua Буття 47-30
    І ляжу я з батьками своїми, і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі. А той відказав: Я вчиню за словом твоїм.
  • ua Буття 9-2
    І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
  • ua Буття 32-6
    І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх.
  • ua Буття 24-20
    І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.
  • ua Буття 24-46
    І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.
  • ua Буття 38-12
    І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.
  • ua Буття 25-21
    І молився Ісак до Господа про жінку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, і завагітніла Ревека, жінка його.
  • ua Буття 37-36
    І мідіяніти продали Йосипа до Єгипту, до Потіфара, царедворця фараонового, начальника царської сторожі.
  • ua Буття 47-29
    І наблизилися дні Ізраїля до смерти. І кликнув він до сина свого до Йосипа, та й промовив йому: Коли знайшов я милість в очах твоїх, поклади руку свою під стегно моє, і вчини зо мною милість та правду: Не поховай мене в Єгипті!
  • ua Буття 22-14
    І назвав Авраам ім'я місця того: Господь нагледить, що й сьогодні говориться: На горі Господь з'явиться.
  • ua Буття 2-20
    І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.
  • ua Буття 3-20
    І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.
  • ua Буття 1-10
    І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно.
  • ua Буття 1-8
    І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.
  • ua Буття 41-51
    І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька.
  • ua Буття 35-15
    І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.
  • ua Буття 32-31
    І назвав Яків ім'я того місця: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя.
  • ua Буття 28-19
    І назвав він ім'я тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз.
  • ua Буття 41-45
    І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.
  • ua Буття 31-47
    І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.
  • ua Буття 16-13
    І назвала вона Ймення Господа, що мовив до неї: Ти Бог видіння! Бо сказала вона: Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене?
  • ua Буття 30-24
    І назвала ймення йому: Йосип, кажучи: Додасть Господь мені іншого сина!
  • ua Буття 26-11
    І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий.
  • ua Буття 2-16
    І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
  • ua Буття 44-1
    І наказав він тому, що над домом його, говорячи: Понаповнюй мішки цих людей їжею, скільки зможуть вони нести. І поклади срібло кожного до отвору мішка його.
  • ua Буття 32-20
    І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви знайдете його,
  • ua Буття 32-5
    І наказав їм, говорячи: Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і задержався аж дотепер.
  • ua Буття 4-18
    І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.
  • ua Буття 12-2
    І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.
  • ua Буття 2-8
    І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
  • ua Буття 26-1
    І настав був голод у Краю, окрім голоду першого, що був за днів Авраамових. І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.
  • ua Буття 28-11
    І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці.
  • ua Буття 39-22
    І начальник в'язничного дому дав у руку Йосипа всіх в'язнів, що були в домі в'язничнім, і все, що там робили, робив він.
  • ua Буття 17-5
    І не буде вже кликатись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраам, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.
  • ua Буття 41-31
    І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.
  • ua Буття 2-5
    І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
  • ua Буття 13-6
    І не вміщала їх та земля, щоб їм разом пробувати, бо великий був їхній маєток, і не могли вони разом пробувати.
  • ua Буття 27-23
    І не впізнав він його, бо були його руки як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.
  • ua Буття 34-19
    І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.
  • ua Буття 45-1
    І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: Виведіть усіх людей від мене! І не було з ним нікого, коли Йосип відкрився браттям своїм.
  • ua Буття 41-35
    І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.
  • ua Буття 1-15
    І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею. І сталося так.
  • ua Буття 19-33
    І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
  • ua Буття 49-23
    І огірчили його та з луку стріляли, і зненавиділи були стрільці його.
  • ua Буття 41-11
    І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.
  • ua Буття 27-32
    І озвався до нього Ісак, його батько: Хто ти? А той відказав: Я син твій, твій перворідний Ісав.
  • ua Буття 40-9
    І оповів начальник чашників Йосипові свій сон, і сказав йому: Бачив я в сні своїм, ось виноградний кущ передо мною.
  • ua Буття 45-13
    І оповісте батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди.
  • ua Буття 47-11
    І осадив Йосип батька свого та братів своїх, і дав їм володіння в єгипетській країні, у найкращім місці цієї землі у країні Рамесес, як наказав був фараон.
  • ua Буття 28-15
    І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди підеш, і верну тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню, що Я сказав був тобі.
  • ua Буття 41-2
    І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі.
  • ua Буття 41-18
    І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.
  • ua Буття 45-12
    І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.
  • ua Буття 15-4
    І ось слово Господнє до нього таке: Він не буде спадкоємець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, він буде спадкоємець тобі.
  • ua Буття 45-10
    І осядь у землі Ґошен, і будеш близький до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.
  • ua Буття 34-10
    І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім.
  • ua Буття 47-27
    І осів Ізраїль в єгипетськім краї в країні Ґошен, і набули в нім володіння. І вони розродилися й сильно розмножилися.
  • ua Буття 26-6
    І осів Ісак у Ґерарі.
  • ua Буття 36-8
    І осівся Ісав на горі Сеїр, Ісав він Едом.
  • ua Буття 37-1
    І осівся Яків у Краї мешкання батька свого, в Краї ханаанському.
  • ua Буття 6-15
    І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.
  • ua Буття 28-13
    І ото Господь став на ній і промовив: Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, Я дам її тобі та нащадкам твоїм.
  • ua Буття 25-13
    І оце імена синів Ізмаїла, за їхніми іменами й за нащадками їх: перворідний Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,
  • ua Буття 2-6
    І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.
  • ua Буття 45-27
    І переказували йому всі слова Йосипові, що говорив він до них. І як побачив він вози, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.
  • ua Буття 2-22
    І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
  • ua Буття 9-21
    І пив він вино та й упився, й обнажився в середині свого намету.
  • ua Буття 26-7
    І питалися люди тієї місцевости про жінку його. А він відказав: Вона сестра моя, бо боявся сказати: Вона жінка моя, щоб не вбили мене люди тієї місцевости через Ревеку, бо вродлива з обличчя вона.
  • ua Буття 23-19
    І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, це Хеврон у землі ханаанській.
  • ua Буття 28-6
    І побачив Ісав, що Ісак поблагословив Якова, і послав його до Падану арамейського, щоб узяв собі звідти жінку, і поблагословив його, кажучи: Не бери жінки з дочок ханаанських,
  • ua Буття 28-8
    І побачив Ісав, що дочки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його,
  • ua Буття 1-4
    І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.
  • ua Буття 1-31
    І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий.
  • ua Буття 29-31
    І побачив Господь, що зненавиджена Лія, і відкрив її утробу, а Рахіль була неплідна.
  • ua Буття 43-16
    І побачив Йосип Веніямина з ними, і сказав до того, що був над його домом: Упровадь цих людей до дому, і нехай заріжуть худобину, і приготуй, бо зо мною будуть їсти ці люди опівдні.
  • ua Буття 42-7
    І побачив Йосип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо, і промовив до них: Звідкіля прибули ви? А вони відказали: З ханаанського Краю купити їжі.
  • ua Буття 9-22
    І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надворі.
  • ua Буття 31-2
    І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.
  • ua Буття 49-15
    І побачив він спокій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб нести, і став працювать на податок.
  • ua Буття 39-3
    І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Господь щастить у руці його.
  • ua Буття 40-16
    І побачив начальник пекарів, що він добре відгадав, і промовив до Йосипа: І я в сні своїм бачив, ось три коші печива на голові моїй.
  • ua Буття 38-2
    І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.
  • ua Буття 41-22
    І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.
  • ua Буття 34-2
    І побачив її Сихем, син Гамора хівеянина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.
  • ua Буття 38-15
    І побачив її Юда, і прийняв її за блудницю, бо закрила вона обличчя своє.
  • ua Буття 29-2
    І побачив, аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада. А на отворі криниці лежав великий камінь.
  • ua Буття 30-9
    І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала її Якову за жінку.
  • ua Буття 30-1
    І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!
  • ua Буття 3-6
    І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.
  • ua Буття 6-2
    І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.
  • ua Буття 12-15
    І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового.
  • ua Буття 9-1
    І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
  • ua Буття 2-3
    І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
  • ua Буття 14-19
    І поблагословив він його та й промовив: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю.
  • ua Буття 1-22
    І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!
  • ua Буття 1-28
    І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!
  • ua Буття 17-16
    І поблагословлю Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї народи, і царі народів будуть із неї.
  • ua Буття 12-3
    І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!
  • ua Буття 11-29
    І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
  • ua Буття 33-4
    І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.
  • ua Буття 18-7
    І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його приготовив.
  • ua Буття 24-28
    І побігла дівчина, і розповіла в домі своєї матері про цю пригоду.
  • ua Буття 18-22
    І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам усе ще стояв перед Господнім лицем.
  • ua Буття 18-16
    І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.
  • ua Буття 12-9
    І подавався Аврам усе далі на південь.
  • ua Буття 6-6
    І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
  • ua Буття 24-45
    І поки скінчив я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!
  • ua Буття 43-32
    І поклали йому окремо, а їм окремо, й єгиптянам, що їли з ним, окремо, бо єгиптяни не можуть їсти хліб з євреями, бо це огида для Єгипту.
  • ua Буття 28-1
    І покликав Ісак Якова, і поблагословив його, і наказав йому та й промовив: Не бери жінки з дочок ханаанських.
  • ua Буття 26-9
    І покликав Авімелех Ісака та й сказав: Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: Вона сестра моя? Ісак же йому відповів: Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!
  • ua Буття 49-1
    І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу вам, що вас спіткає наприкінці днів.
  • ua Буття 24-58
    І покликали Ревеку, і сказали до неї: Чи ти підеш з оцим чоловіком? А вона відказала: Піду.
  • ua Буття 29-18
    І покохав Яків Рахіль, та й сказав: Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку твою.
  • ua Буття 25-28
    І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова.
  • ua Буття 43-18
    І полякалися ті люди, що були впроваджені до Йосипового дому. І сказали вони: Через срібло, повернене напочатку в наших мішках, ми впроваджені, щоб причепитись до нас, і напасти на нас, і забрати за рабів нас та наші осли...
  • ua Буття 20-17
    І помолився Авраам Богові, і вздоровив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, і почали вони знову роджати.
  • ua Буття 42-26
    І понесли вони хліб свій на ослах своїх, і пішли звідти.
  • ua Буття 36-4
    І породила Ада Ісавові Еліфаза, а Босмат породила Реуїла,
  • ua Буття 4-20
    І породила Ада Явала, він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду.
  • ua Буття 44-13
    І пороздирали вони свою одіж!... І кожен нав'ючив осла свого, і вернулись до міста.
  • ua Буття 19-25
    І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.
  • ua Буття 34-9
    І посвоячтеся з нами, дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.
  • ua Буття 27-44
    І посидиш у нього кілька часу, аж поки відвернеться лютість твого брата,
  • ua Буття 28-5
    І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава.
  • ua Буття 32-4
    І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.
  • ua Буття 31-4
    І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,
  • ua Буття 8-8
    І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі.
  • ua Буття 46-28
    І послав він перед собою Юду до Йосипа, щоб показував перед ним дорогу до Ґошену. І прибули вони до краю Ґошен.
  • ua Буття 45-7
    І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.
  • ua Буття 41-14
    І послав фараон, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, і він прибув до фараона.
  • ua Буття 24-59
    І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.
  • ua Буття 37-32
    І послали вони квітчасте вбрання, і принесли до свого батька, та й сказали: Оце ми знайшли. Пізнай но, чи це вбрання твого сина воно, чи ні?
  • ua Буття 23-16
    І послухав Авраам Ефрона. І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, чотири сотні шеклів срібла купецької ваги.
  • ua Буття 34-24
    І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.
  • ua Буття 44-11
    І поспішно поспускали вони кожен свого мішка на землю. І порозв'язували кожен мішка свого.
  • ua Буття 35-20
    І поставив Яків пам'ятника на гробі її, це надгробний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.
  • ua Буття 35-14
    І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.
  • ua Буття 24-11
    І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,
  • ua Буття 33-2
    І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йосипа останніми.
  • ua Буття 30-38
    І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як приходили пити.
  • ua Буття 33-20
    І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.
  • ua Буття 24-33
    І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: Не буду їсти, аж поки не розкажу своєї справи. А Лаван відказав: Говори!
  • ua Буття 47-12
    І постачав Йосип хліб для батька свого й братів своїх, та для всього дому свого батька відповідно до числа дітей.
  • ua Буття 8-5
    І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
  • ua Буття 26-12
    І посіяв Ісак у землі тій, і зібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його.
  • ua Буття 25-9
    І поховали його Ісак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара хіттеянина, що навпроти Мамре,
  • ua Буття 29-11
    І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...
  • ua Буття 14-14
    І почув Аврам, що небіж його взятий у неволю, та й узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану.
  • ua Буття 8-21
    І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
  • ua Буття 31-1
    І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь...
  • ua Буття 37-21
    І почув це Рувим, і визволив його з руки їхньої, і сказав: Не губімо душі його!
  • ua Буття 3-8
    І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.
  • ua Буття 34-20
    І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:
  • ua Буття 35-27
    І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.
  • ua Буття 35-6
    І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь народ, що був з ним.
  • ua Буття 27-18
    І прибув він до батька свого та й сказав: Батьку мій! А той відказав: Ось я. Хто ти, мій сину?
  • ua Буття 40-6
    І прибув до них Йосип уранці, і побачив їх, а вони ось сумні.
  • ua Буття 24-42
    І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу я!
  • ua Буття 7-24
    І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день.
  • ua Буття 41-57
    І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.
  • ua Буття 7-18
    І прибула вода, і сильно збільшилась вона на землі, і пливав ковчег на поверхні води.
  • ua Буття 42-5
    І прибули Ізраїлеві сини купити хліба разом з іншими, що приходили, бо був голод у Краї ханаанськім.
  • ua Буття 42-29
    І прибули вони до Якова, батька свого, до Краю ханаанського, і розповіли йому все, що їх спіткало було, говорячи:
  • ua Буття 19-1
    І прибули обидва Анголи до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,
  • ua Буття 42-34
    І приведіть до мене брата вашого найменшого, і буду я знати, що ви не шпигуни, що ви правдиві. Тоді віддам вам вашого брата, і ви можете переходити цей край для купівлі.
  • ua Буття 47-7
    І привів Йосип батька свого Якова, та й поставив його перед лицем фараоновим. І Яків поблагословив фараона.
  • ua Буття 34-3
    І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.
  • ua Буття 34-7
    І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.
  • ua Буття 20-3
    І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка.
  • ua Буття 31-24
    І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.
  • ua Буття 47-1
    І прийшов Йосип, і розповів фараонові та й сказав: Мій батько, і брати мої, і їхні отари, і худоба їх, і все їхнє прибули з ханаанського Краю. І ось вони в країні Ґошен.
  • ua Буття 30-16
    І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: Увійдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого. І лежав він із нею ночі тієї.
  • ua Буття 14-13
    І прийшов був недобиток, та й розповів єврею Аврамові, а він жив між дубами амореянина Мамре, брата Ешколового й брата Анерового, Аврамових спільників.
  • ua Буття 29-30
    І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.
  • ua Буття 26-26
    І прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його.
  • ua Буття 12-18
    І прикликав фараон Аврама й сказав: Що ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?
  • ua Буття 27-10
    І принесеш батькові своєму, і буде він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю.
  • ua Буття 31-54
    І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.
  • ua Буття 44-18
    І приступив до нього Юда та й промовив: О мій пане, нехай скаже раб твій слово до ушей пана свого, і нехай не палає гнів твій на раба твого, бо ти такий, як фараон.
  • ua Буття 43-19
    І приступили вони до чоловіка, що над домом Йосиповим, та й говорили до нього при вході в дім.
  • ua Буття 20-12
    І притім вона справді сестра моя, вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, і стала за жінку мені.
  • ua Буття 45-11
    І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.
  • ua Буття 12-6
    І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре. А ханаанеянин тоді проживав у цім Краї.
  • ua Буття 28-16
    І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: Дійсно, Господь пробуває на цьому місці, а того я й не знав!
  • ua Буття 41-24
    І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив.
  • ua Буття 41-7
    І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.
  • ua Буття 46-30
    І промовив Ізраїль до Йосипа: Нехай тепер помру я, побачивши обличчя твоє, що ти ще живий!
  • ua Буття 45-28
    І промовив Ізраїль: Досить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!
  • ua Буття 43-6
    І промовив Ізраїль: Нащо зло ви вчинили мені, що сказали тому мужеві, що ще маєте брата?
  • ua Буття 25-32
    І промовив Ісав: Ось я умираю, то нащо ж мені оте перворідство?
  • ua Буття 33-15
    І промовив Ісав: Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною. А той відказав: Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?.
  • ua Буття 33-12
    І промовив Ісав: Рушаймо й ходім, а я піду обік тебе.
  • ua Буття 27-36
    І промовив Ісав: Тому звалось ім'я його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благословення моє. І сказав він: Чи ти не заховав для мене благословення?
  • ua Буття 27-21
    І промовив Ісак до Якова: Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти це син мій Ісав, чи ні.
  • ua Буття 27-25
    І промовив Ісак: Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здобичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.
  • ua Буття 16-6
    І промовив Аврам до Сари: Таж невільниця твоя в руці твоїй! Зроби їй те, що вгодне в очах твоїх. І Сара гнобила її. І втекла Аґар від обличчя її.
  • ua Буття 15-8
    І промовив Аврам: Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?
  • ua Буття 2-23
    І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.
  • ua Буття 46-2
    І промовив Бог до Ізраїля в нічному видінні, і сказав: Якове, Якове! А той відказав: Ось я!
  • ua Буття 13-14
    І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився із ним: Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід,
  • ua Буття 12-1
    І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу.
  • ua Буття 15-13
    І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.
  • ua Буття 6-13
    І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
  • ua Буття 31-3
    І промовив Господь до Якова: Вернися до краю батьків своїх, і до місця твого народження. А Я буду з тобою.
  • ua Буття 22-2
    І промовив Господь: Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі.
  • ua Буття 6-7
    І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив.
  • ua Буття 18-26
    І промовив Господь: Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них.
  • ua Буття 6-3
    І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ.
  • ua Буття 11-6
    І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
  • ua Буття 3-11
    І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?
  • ua Буття 18-20
    І промовив Господь: Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,
  • ua Буття 31-26
    І промовив Лаван до Якова: Що ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!
  • ua Буття 29-19
    І промовив Лаван: Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!
  • ua Буття 31-48
    І промовив Лаван: Ця могила свідок між мною й між тобою сьогодні, тому то й названо ймення її: Ґал-Ед
  • ua Буття 4-23
    І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою,
  • ua Буття 8-15
    І промовив Ноєві Господь, кажучи:
  • ua Буття 42-37
    І промовив Рувим до батька свого, кажучи: Двох синів моїх уб'єш, коли не приведу його до тебе! Дай же його на руку мою, а я поверну його до тебе.
  • ua Буття 34-11
    І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду милість у ваших очах, і що ви скажете мені я дам.
  • ua Буття 27-11
    І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: Таж брат мій Ісав чоловік волохатий, а я чоловік гладенький!
  • ua Буття 48-2
    І промовив він до Якова й сказав: Ось до тебе прийшов твій син Йосип! І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.
  • ua Буття 13-8
    І промовив до Лота Аврам: Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька ми рідня.
  • ua Буття 18-29
    І промовив до Нього він ще, та й сказав: Може сорок там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради сорока!
  • ua Буття 25-23
    І промовив до неї Господь: Два племена в утробі твоїй, і два народи з твого нутра будуть виділені, і стане сильніший народ від народу, і старший молодшому буде служити.
  • ua Буття 27-26
    І промовив до нього Ісак, його батько: Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!
  • ua Буття 27-2
    І промовив до нього Ісак: Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...
  • ua Буття 24-6
    І промовив до нього Авраам: Стережися, щоб ти не вернув мого сина туди!
  • ua Буття 20-6
    І промовив до нього Бог у сні: І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.
  • ua Буття 4-15
    І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
  • ua Буття 30-27
    І промовив до нього Лаван: Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе.
  • ua Буття 29-14
    І промовив до нього Лаван: Поправді, ти кість моя й тіло моє! І сидів він із ним місяць часу.
  • ua Буття 15-7
    І промовив до нього: Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємець її.
  • ua Буття 32-28
    І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків.
  • ua Буття 47-5
    І промовив фараон до Йосипа, говорячи: Батько твій та брати твої прибули до тебе.
  • ua Буття 45-17
    І промовив фараон до Йосипа: Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.
  • ua Буття 41-15
    І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його.
  • ua Буття 47-8
    І промовив фараон до Якова: Скільки днів часу життя твого?
  • ua Буття 42-14
    І промовив їм Йосип: Оце те, що я сказав був до вас, говорячи: Ви шпигуни.
  • ua Буття 32-27
    І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене.
  • ua Буття 30-18
    І промовила Лія: Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові. І назвала ймення йому: Іссахар.
  • ua Буття 30-20
    І промовила Лія: Обдарував мене Бог добрим подарунком, цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів. І назвала ймення йому: Завулон.
  • ua Буття 30-13
    І промовила Лія: То на блаженство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну. І назвала ймення йому: Асир.
  • ua Буття 19-31
    І промовила старша молодшій: Наш батько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.
  • ua Буття 48-14
    І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія перворідний.
  • ua Буття 22-10
    І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...
  • ua Буття 13-1
    І піднявся Аврам із Єгипту, сам, і жінка його, і все, що в нього було, і Лот разом із ним, до Неґеву.
  • ua Буття 19-30
    І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки його з ним, бо боявся пробувати в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.
  • ua Буття 33-7
    І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йосип і Рахіль, та й вклонилися.
  • ua Буття 33-6
    І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.
  • ua Буття 27-22
    І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: Голос голос Яковів, а руки руки Ісавові.
  • ua Буття 4-1
    І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.
  • ua Буття 4-25
    І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.
  • ua Буття 42-8
    І пізнав Йосип братів своїх, а вони не впізнали його.
  • ua Буття 38-26
    І пізнав Юда й сказав: Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму. І вже більше не знав він її.
  • ua Буття 37-12
    І пішли брати його пасти отару свого батька в Сихем.
  • ua Буття 26-17
    І пішов Ісак звідти, і в долині Ґерару розтаборився, та й осів там.
  • ua Буття 18-33
    І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця.
  • ua Буття 30-14
    І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!
  • ua Буття 13-3
    І пішов він в мандрівки свої від Неґеву аж до Бет-Елу, аж до місця, де напочатку намет його був поміж Бет-Елом і поміж Гаєм,
  • ua Буття 27-14
    І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачний, як любив його батько.
  • ua Буття 24-9
    І раб поклав свою руку під стегно Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю справу.
  • ua Буття 24-66
    І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.
  • ua Буття 40-2
    І розгнівався фараон на двох своїх евнухів, на начальника чашників і на начальника пекарів.
  • ua Буття 45-16
    І розголошено в домі фараоновім чутку, говорячи: Прийшли Йосипові брати! І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.
  • ua Буття 37-34
    І роздер Яків одіж свою, і зодягнув веретище на стегна свої, і багато днів справляв жалобу по синові своєму...
  • ua Буття 27-42
    І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.
  • ua Буття 3-7
    І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.
  • ua Буття 25-18
    І розложилися вони від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру. І він оселився перед усіма своїми братами.
  • ua Буття 26-4
    І розмножу нащадків твоїх, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі народи землі,
  • ua Буття 45-26
    І розповіли йому, кажучи: Ще Йосип живий, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...
  • ua Буття 11-8
    І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.
  • ua Буття 35-21
    І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.
  • ua Буття 2-10
    І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками.
  • ua Буття 26-20
    І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: Це наша вода! І він назвав ім'я для тієї криниці: Есек, бо сварилися з ним.
  • ua Буття 46-13
    І сини Іссахарові: Тола, і Цувва, і Йов, і Шимрон.
  • ua Буття 46-17
    І сини Асирові: Їмна, і Їшва, і Їшві, і Верія, і Сірах, сестра їх. І сини Верії: Хевер і Малкіїл.
  • ua Буття 46-21
    І сини Веніяминові: Бела, і Бехер, і Ашбел, Ґера, і Нааман, Ехі, і Рош, Муппім, і Хуппім, і Ард.
  • ua Буття 46-23
    І сини Данові: Хушім.
  • ua Буття 46-14
    І сини Завулонові: Серед, і Елон, і Яхлеїл.
  • ua Буття 46-11
    І сини Левієві: Ґершон, Кегат і Мерарі.
  • ua Буття 46-24
    І сини Нефталимові: Яхсеїл, і Ґуні, і Єцер, і Шіллем.
  • ua Буття 46-9
    І сини Рувимові: Ханох, і Паллу, і Хецрон, і Кармі.
  • ua Буття 46-10
    І сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Саул, син ханаанеянки.
  • ua Буття 46-12
    І сини Юдині: Ер, і Онан, і Шела, і Перец, і Зерах. І вмер Ер і Онан у ханаанській землі. А сини Перецеві були: Хецрон і Хамул.
  • ua Буття 46-16
    І сини Ґадові: Ціфйон, і Хаґґі, Шуні, і Ецбон, Ері, і Ароді, і Ар'їлі.
  • ua Буття 48-11
    І сказав Ізраїль до Йосипа: Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє.
  • ua Буття 48-21
    І сказав Ізраїль до Йосипа: Ось я вмираю... А Бог буде з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!
  • ua Буття 37-13
    І сказав Ізраїль до Йосипа: Таж брати твої пасуть у Сихемі! Іди ж, і я пошлю тебе до них! А той відказав йому: Ось я!
  • ua Буття 25-30
    І сказав Ісав до Якова: Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я. Тому то назвали ймення йому: Едом.
  • ua Буття 27-38
    І сказав Ісав до батька свого: Чи в тебе одне те благословення, батьку мій? Поблагослови мене, також мене, батьку мій! І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...
  • ua Буття 33-8
    І сказав Ісав: А що це за цілий табір той, що я спіткав? А той відказав: Щоб знайти милість в очах мого пана.
  • ua Буття 22-7
    І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: Батьку мій! А той відказав: Ось я, сину мій! І промовив Ісак: Ось огонь та дрова, а де ж ягня на цілопалення?
  • ua Буття 27-20
    І сказав Ісак до сина свого: Як це ти так швидко знайшов, сину мій? А той відказав: Бо мені допоміг Господь, Бог твій.
  • ua Буття 24-2
    І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: Поклади свою руку під стегно моє,
  • ua Буття 20-2
    І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: Вона сестра моя. І послав Авімелех, цар Ґерару, і взяв Сарру.
  • ua Буття 22-5
    І сказав Авраам своїм слугам: Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець підем аж туди, і поклонимося, і повернемося до вас.
  • ua Буття 17-9
    І сказав Авраамові Бог: А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твої по тобі в їхніх поколіннях.
  • ua Буття 17-15
    І сказав Авраамові Бог: Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я їй: Сарра.
  • ua Буття 20-11
    І сказав Авраам: Бо подумав я: Нема ж страху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.
  • ua Буття 18-31
    І сказав Авраам: Оце я осмілився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради двадцяти!
  • ua Буття 18-32
    І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може хоч десять там знайдеться? А Господь відказав: Не знищу й ради десятьох!
  • ua Буття 18-30
    І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу: Може тридцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю, коли й тридцять знайду там!
  • ua Буття 15-3
    І сказав Аврам: Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник спадкоємець мені.
  • ua Буття 26-16
    І сказав Авімелех Ісакові: Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!
  • ua Буття 20-10
    І сказав Авімелех Авраамові: Що ти мав на увазі, що вчинив таку річ?
  • ua Буття 20-15
    І сказав Авімелех: Ось край мій перед обличчям твоїм, осядь там, де тобі до вподоби.
  • ua Буття 26-10
    І сказав Авімелех: Що ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, і ти гріх би спровадив на нас!
  • ua Буття 9-8
    І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
  • ua Буття 9-17
    І сказав Бог до Ноя: Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі.
  • ua Буття 35-1
    І сказав Бог до Якова: Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм.
  • ua Буття 1-14
    І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками.
  • ua Буття 1-24
    І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.
  • ua Буття 1-20
    І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.
  • ua Буття 1-9
    І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так.
  • ua Буття 1-11
    І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.
  • ua Буття 1-6
    І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.
  • ua Буття 1-29
    І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!
  • ua Буття 1-26
    І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.
  • ua Буття 1-3
    І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.
  • ua Буття 48-4
    І сказав Він до мене: Ось Я розплоджу тебе й розмножу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам нащадкам твоїм по тобі володінням навіки.
  • ua Буття 46-3
    І сказав Він: Я Той Бог, Бог батька твого. Не бійся зійти до Єгипту, бо Я вчиню тебе там великим народом.
  • ua Буття 2-18
    І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.
  • ua Буття 3-22
    І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.
  • ua Буття 4-9
    І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?
  • ua Буття 4-6
    І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
  • ua Буття 7-1
    І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.
  • ua Буття 18-13
    І сказав Господь до Авраама: Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась?
  • ua Буття 4-10
    І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
  • ua Буття 48-9
    І сказав Йосип до батька свого: Вони мої сини, що Бог дав мені тут. А той відказав: Візьми ж їх до мене, і я їх поблагословлю.
  • ua Буття 48-18
    І сказав Йосип до батька свого: Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, поклади правицю свою на його голову!
  • ua Буття 47-23
    І сказав Йосип до народу: Оце купив я сьогодні для фараона вас і землю вашу. Ось вам насіння, і засійте землю.
  • ua Буття 41-25
    І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові.
  • ua Буття 4-13
    І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.
  • ua Буття 29-15
    І сказав Лаван до Якова: Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даремно? Скажи ж мені, яка плата тобі?
  • ua Буття 30-31
    І сказав Лаван: Що ж я тобі дам? А Яків промовив: Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.
  • ua Буття 34-4
    І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: Візьми те дівча за жінку для мене!
  • ua Буття 43-8
    І сказав Юда до Ізраїля, батька свого: Пошли ж цього юнака зо мною, і встаньмо, та й ходім, і будемо жити, і не повмираємо і ми, і ти, і наші діти.
  • ua Буття 38-8
    І сказав Юда до Онана: Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, і встанови насіння для брата свого.
  • ua Буття 38-11
    І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій. Бо він був подумав: Аби не вмер також він, як брати його. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.
  • ua Буття 37-26
    І сказав Юда до своїх братів: Яка користь, що вб'ємо нашого брата, і затаїмо його кров?
  • ua Буття 38-23
    І сказав Юда: Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти.
  • ua Буття 29-21
    І сказав Яків Лаванові: Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду!
  • ua Буття 31-46
    І сказав Яків браттям своїм: Назбирайте каміння. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.
  • ua Буття 48-3
    І сказав Яків до Йосипа: Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.
  • ua Буття 34-30
    І сказав Яків до Симеона й до Левія: Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаанеянина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знищений я та мій дім.
  • ua Буття 35-2
    І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.
  • ua Буття 42-28
    І сказав він братам своїм: Повернене срібло моє, і ось воно в мішку моїм! І завмерло їм серце, і вони затремтіли, говорячи один до одного: Що це Бог нам зробив?
  • ua Буття 24-40
    І сказав він до мене: Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.
  • ua Буття 24-56
    І сказав він до них: Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду до пана свого.
  • ua Буття 37-6
    І сказав він до них: Послухайте но про той сон, що снився мені.
  • ua Буття 37-14
    І сказав він до нього: Піди но, побач стан братів твоїх і стан отари, та й дай мені відповідь. І він послав його з долини Хеврону, і той прибув до Сихему.
  • ua Буття 9-26
    І сказав він: Благословенний Господь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому!
  • ua Буття 42-2
    І сказав він: Ось чув я, що в Єгипті є хліб; зійдіть туди, і купіть нам хліба ізвідти, і будемо жити, і не помремо.
  • ua Буття 9-25
    І сказав він: Проклятий будь Ханаан, він буде рабом рабів своїм браттям!
  • ua Буття 27-24
    І сказав він: То ти син мій Ісав? А той відказав: Я.
  • ua Буття 42-33
    І сказав до нас муж той, пан того краю: З того пізнаю, що правдиві ви, зоставте зо мною одного вашого брата, а на голод домів ваших візьміть хліб та й ідіть.
  • ua Буття 44-27
    І сказав до нас раб твій, наш батько: Ви знаєте, що двох була породила мені жінка моя.
  • ua Буття 44-15
    І сказав до них Йосип: Що це за вчинок, що ви зробили? Хіба ви не знали, що справді відгадає такий муж, як я?
  • ua Буття 37-22
    І сказав до них Рувим: Не проливайте крови, киньте його до ями тієї, що в пустині, а руки не кладіть на нього, щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернути його до батька його.
  • ua Буття 42-36
    І сказав до них Яків, їх батько: Ви позбавили мене дітей, Йосипа нема, і Симеона нема, а тепер Веніямина заберете? Усе те на мене!
  • ua Буття 29-4
    І сказав до пастухів Яків: Браття мої, звідкіля ви? А ті відказали: Ми з Харану.
  • ua Буття 3-4
    І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!
  • ua Буття 35-10
    І сказав йому Бог: Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізраїль буде ім'я твоє. І назвав ім'я йому: Ізраїль.
  • ua Буття 35-11
    І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, народ і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх.
  • ua Буття 40-12
    І сказав йому Йосип: Оце відгадка його: три виноградні галузки це три дні.
  • ua Буття 43-3
    І сказав йому Юда, говорячи: Рішуче освідчив нам той муж, кажучи: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами!
  • ua Буття 31-11
    І сказав мені Ангол у сні: Якове! А я відказав: Ось я!
  • ua Буття 18-10
    І сказав один з Них: Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї... А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.
  • ua Буття 24-5
    І сказав раб до нього: Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?
  • ua Буття 37-17
    І сказав той чоловік: Вони пішли звідси, бо я чув, як казали вони: Ходімо до Дотаїну. І пішов Йосип за своїми братами, і знайшов їх у Дотаїні.
  • ua Буття 41-41
    І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським.
  • ua Буття 41-39
    І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.
  • ua Буття 41-44
    І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім.
  • ua Буття 41-17
    І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки.
  • ua Буття 47-3
    І сказав фараон до братів його: Яке ваше зайняття? А вони відказали фараонові: Пастухи отари раби твої, і ми, і наші батьки.
  • ua Буття 41-38
    І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?
  • ua Буття 14-21
    І сказав цар содомський Аврамові: Дай мені людей, а маєток візьми собі.
  • ua Буття 24-39
    І сказав я до пана свого: Може та жінка не піде за мною?
  • ua Буття 43-11
    І сказав їм Ізраїль, їх батько: Коли так, то зробіть ви оце. Візьміть із плодів цього Краю, і віднесіть дарунка мужеві тому: трохи бальзаму, і трохи меду, пахощів, і ладану, дактилів, і мигдалів.
  • ua Буття 26-27
    І сказав їм Ісак: Чого ви до мене прийшли? Ви ж зненавиділи мене, і вислали мене від себе.
  • ua Буття 29-5
    І сказав їм: Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового? І відказали: Знаємо.
  • ua Буття 29-6
    І сказав їм: Чи гаразд із ним? І відказали: Гаразд. А ось Рахіль, дочка його, приходить з отарою.
  • ua Буття 24-55
    І сказав її брат та мати її: Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, потім підеш.
  • ua Буття 32-9
    І сказав: Коли прийде Ісав до табору одного, і розіб'є його, то вціліє позосталий табір.
  • ua Буття 32-29
    І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав.
  • ua Буття 29-7
    І сказав: Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть.
  • ua Буття 30-11
    І сказала Лія: Прийшло щастя, і назвала ймення йому Ґад.
  • ua Буття 30-8
    І сказала Рахіль: Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, і перемогла. І назвала ймення йому: Нефталим.
  • ua Буття 30-6
    І сказала Рахіль: Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина. Тому назвала ймення йому: Дан.
  • ua Буття 27-46
    І сказала Ревека Ісакові: Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?
  • ua Буття 16-5
    І сказала Сара Аврамові: Моя кривда на тобі! Я дала була свою невільницю до лоня твого, а як вона побачила, що зачала, то стала легковажити мене. Нехай розсудить Господь поміж мною та поміж тобою!
  • ua Буття 16-2
    І сказала Сара Аврамові: Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, може від неї одержу я сина. І послухався Аврам голосу Сари.
  • ua Буття 24-65
    І сказала вона до раба: Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч? А раб відповів: То мій пан. І вона покривало взяла, та й накрилась.
  • ua Буття 30-3
    І сказала вона: Ось невільниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей.
  • ua Буття 24-25
    І сказала до нього: І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати.
  • ua Буття 27-13
    І сказала йому його мати: На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені.
  • ua Буття 11-3
    І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.
  • ua Буття 37-19
    І сказали вони один одному: Ось іде той сновидець!
  • ua Буття 47-4
    І сказали вони фараонові: Ми прибули, щоб мешкати в краї цім, нема бо паші для отари, що є в рабів твоїх, бо в ханаанському Краї тяжкий голод. А тепер нехай же осядуть раби твої в країні Ґошен.
  • ua Буття 43-20
    І сказали вони: Послухай, о пане мій, ми зійшли були напочатку купити їжі.
  • ua Буття 11-4
    І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.
  • ua Буття 34-14
    І сказали до них: Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.
  • ua Буття 18-9
    І сказали до нього: Де Сарра, жінка твоя? А він відказав: Ось у наметі.
  • ua Буття 37-8
    І сказали йому його браття: Чи справді ти будеш царювати над нами, чи теж справді ти будеш панувати над нами? І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його.
  • ua Буття 44-20
    І сказали ми до пана мого: Є в нас батько старий та мале дитя його старости, а брат його вмер. І позостався він сам у своєї матері, а батько його любить.
  • ua Буття 44-22
    І сказали ми до пана мого: Не може той хлопець покинути батька свого. А покине він батька свого, то помре той.
  • ua Буття 19-12
    І сказали ті мужі до Лота: Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, виведи з цього місця,
  • ua Буття 28-20
    І склав Яків обітницю, говорячи: Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,
  • ua Буття 6-18
    І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою.
  • ua Буття 2-2
    І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
  • ua Буття 47-18
    І скінчився той рік, і вони прибули до нього другого року, та й сказали йому: Не скажемо неправди перед паном своїм, що вичерпалося срібло, а череди здобутку в нашого пана. Нічого не зосталося перед нашим паном, хібащо наше тіло та наша земля!
  • ua Буття 41-53
    І скінчилися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.
  • ua Буття 29-20
    І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.
  • ua Буття 37-5
    І снився був Йосипові сон, і він розповів своїм браттям, а вони ще збільшили ненависть до нього.
  • ua Буття 37-9
    І снився йому ще сон інший, і він оповів його братам своїм, та й сказав: Оце снився мені ще сон, і ось сонце та місяць та одинадцять зір вклоняються мені.
  • ua Буття 40-5
    І снився їм обом сон, кожному свій сон, однієї ночі, кожному за значенням його сна, чашникові й пекареві царя єгипетського, що були ув'язнені у в'язничному домі.
  • ua Буття 28-12
    І снилось йому, ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи Божі виходили й сходили по ній.
  • ua Буття 25-24
    І сповнились дні її, щоб родити, і ось близнюки в утробі її.
  • ua Буття 25-8
    І спочив та й умер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні.
  • ua Буття 30-33
    І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли прийдеш глянути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, крадене воно в мене.
  • ua Буття 44-12
    І став він шукати. Розпочав від найстаршого, а скінчив наймолодшим. І знайдена чаша в мішку Веніяминовім!
  • ua Буття 12-10
    І стався був голод у Краї. І зійшов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став.
  • ua Буття 13-7
    І сталася сварка поміж пастухами худоби Аврамової та поміж пастухами худоби Лотової. А ханаанеянин та періззеянин сиділи тоді в Краю.
  • ua Буття 23-17
    І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що в усій границі його навколо,
  • ua Буття 23-20
    І стало поле й печера, що на нім, Авраамові на власність для гробу від синів Хетових.
  • ua Буття 14-1
    І сталось за днів Амрафела, царя Шинеару, Арйоха, царя Елласару, Кедор-Лаомера, царя Еламу, і Тидала, царя Ґоїму,
  • ua Буття 4-3
    І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
  • ua Буття 22-1
    І сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: Аврааме! А той відказав: Ось я!
  • ua Буття 15-17
    І сталось, коли зайшло сонце й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний перейшов поміж тими кусками жертви.
  • ua Буття 12-14
    І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.
  • ua Буття 11-2
    І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
  • ua Буття 38-27
    І сталося в часі, як родила вона, а ось близнята в утробі її.
  • ua Буття 31-10
    І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.
  • ua Буття 29-23
    І сталося ввечері, і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.
  • ua Буття 19-34
    І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, і оживимо нащадків від нашого батька.
  • ua Буття 39-11
    І сталося одного дня, і прийшов він додому робити діло своє, а там у домі не було нікого з людей дому.
  • ua Буття 25-11
    І сталося по Авраамовій смерті, і поблагословив Бог Ісака, сина його. І осів Ісак при криниці Лахай-Рої.
  • ua Буття 41-1
    І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою.
  • ua Буття 7-10
    І сталося по семи днях, і води потопу линули на землю.
  • ua Буття 8-6
    І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.
  • ua Буття 22-20
    І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:
  • ua Буття 48-1
    І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: Ось батько твій хворіє. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасію та Єфрема.
  • ua Буття 40-1
    І сталося по тих пригодах, чашник єгипетського царя та пекар провинилися були панові своєму, цареві єгипетському.
  • ua Буття 39-7
    І сталося по тих пригодах, і звела свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: Ляж зо мною!
  • ua Буття 41-8
    І сталося рано, і занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати їх фараонові.
  • ua Буття 38-24
    І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд. А Юда сказав: Виведіть її, і нехай буде спалена.
  • ua Буття 26-32
    І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: Ми воду знайшли!
  • ua Буття 34-25
    І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.
  • ua Буття 40-20
    І сталося третього дня, у день народження фараона, і вчинив він гостину для всіх своїх рабів. І підняв він голову начальника чашників і голову начальника пекарів серед своїх рабів.
  • ua Буття 42-35
    І сталося, вони випорожнювали мішки свої, а ось у кожного вузлик срібла його в його мішку! І побачили вузлики срібла свого, вони та їх батько, і полякались...
  • ua Буття 39-5
    І сталося, відколи він призначив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господь дім єгиптянина через Йосипа. І було благословення Господнє в усьому, що він мав, у домі й на полі.
  • ua Буття 35-22
    І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. А в Якова було дванадцятеро синів.
  • ua Буття 20-13
    І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, говори ти на мене: він мій брат.
  • ua Буття 29-13
    І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.
  • ua Буття 30-25
    І сталося, коли Рахіль породила Йосипа, то сказав Яків до Лавана: Відпусти мене, і нехай я піду до свого місця й до Краю свого.
  • ua Буття 29-10
    І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отвору криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.
  • ua Буття 35-17
    І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: Не бійся, бо й це тобі син.
  • ua Буття 35-18
    І сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніямин.
  • ua Буття 26-8
    І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю.
  • ua Буття 44-24
    І сталося, коли ми зійшли були до раба твого, до нашого батька, то ми розповіли йому слова мого пана.
  • ua Буття 43-21
    І сталося, коли ми прийшли на нічліг, і відкрили мішки свої, а ось срібло кожного в отворі мішка його, наше срібло за вагою його! І ми вертаємо його нашою рукою!
  • ua Буття 19-17
    І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: Рятуй свою душу, не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на гору, щоб тобі не загинути.
  • ua Буття 37-23
    І сталося, коли прийшов Йосип до братів своїх, то вони стягнули з Йосипа вбрання його, вбрання квітчасте, що на ньому було.
  • ua Буття 24-52
    І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господеві.
  • ua Буття 24-15
    І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек на плечі в неї.
  • ua Буття 8-13
    І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
  • ua Буття 39-10
    І сталося, що вона день-у-день говорила Йосипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею.
  • ua Буття 38-29
    І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: Нащо ти роздер для себе перепону? І назвала ім'я йому Перец.
  • ua Буття 27-1
    І сталося, що зостарівсь Ісак, і затемнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: Мій сину! А той відказав йому: Ось я!
  • ua Буття 6-1
    І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки.
  • ua Буття 43-2
    І сталося, як вони скінчили їсти хліб, що привезли були з Єгипту, то сказав до них батько їх: Верніться, купіть нам трохи їжі!
  • ua Буття 12-11
    І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.
  • ua Буття 41-13
    І сталося, як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив.
  • ua Буття 24-30
    І сталося, як він побачив сережку та наручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: Отак говорив мені той чоловік, то прибув він до того чоловіка, а той ось стоїть при верблюдах біля джерела,
  • ua Буття 27-30
    І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полювання свого...
  • ua Буття 19-29
    І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з середини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.
  • ua Буття 24-22
    І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, пів шекля вага їй, і два наручні на руки її, на десять шеклів золота вага їм,
  • ua Буття 39-13
    І сталося, як побачила вона, що він позоставив свою одежу в її руці та й утік надвір,
  • ua Буття 39-15
    І сталося, як почув він, що я підняла свій голос і закричала, то позоставив одежу свою в мене, та й утік, і вибіг надвір...
  • ua Буття 39-19
    І сталося, як почув пан його слова своєї жінки, що оповідала йому, кажучи: Отакі то речі вчинив мені твій раб, то запалився гнів його.
  • ua Буття 39-18
    І сталося, як підняла я свій голос і закричала, то він позоставив свою одежу при мені, та й утік надвір.
  • ua Буття 38-28
    І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: Цей вийшов найперше.
  • ua Буття 9-14
    І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
  • ua Буття 46-33
    І станеться, коли покличе вас фараон і скаже: Яке ваше зайняття?
  • ua Буття 24-14
    І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цього пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном.
  • ua Буття 12-12
    І станеться, як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою.
  • ua Буття 1-21
    І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно.
  • ua Буття 2-7
    І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.
  • ua Буття 39-12
    І схопила вона його за одежу його, кажучи: Лягай же зо мною! А він позоставив свою одежу в її руці, та й утік, і вибіг надвір.
  • ua Буття 37-25
    І сіли вони попоїсти хліба. І звели вони очі свої та й побачили, ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, іде він спровадити це до Єгипту.
  • ua Буття 27-31
    І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!
  • ua Буття 19-35
    І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
  • ua Буття 31-28
    І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!
  • ua Буття 30-35
    І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.
  • ua Буття 15-18
    І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:
  • ua Буття 24-34
    І той став говорити: Я раб Авраамів.
  • ua Буття 43-17
    І той чоловік зробив, як Йосип сказав був. І впровадив той чоловік тих людей до Йосипового дому.
  • ua Буття 24-26
    І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,
  • ua Буття 44-6
    І той їх догнав, і сказав їм ті слова.
  • ua Буття 11-9
    І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
  • ua Буття 12-20
    І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було.
  • ua Буття 27-28
    І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!
  • ua Буття 18-5
    І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому підете, бо на те Ви йдете повз свойого раба. І сказали вони: Зроби так, як сказав.
  • ua Буття 5-22
    І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
  • ua Буття 5-24
    І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог.
  • ua Буття 36-32
    І царював в Едомі Бела, син Беора, а ймення його міста Дінгава.
  • ua Буття 45-15
    І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А потому говорили брати його з ним.
  • ua Буття 38-5
    І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.
  • ua Буття 35-9
    І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.
  • ua Буття 24-48
    І я нахилився, і вклонився до землі Господеві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою визначеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.
  • ua Буття 39-16
    І я поклала його одежу при собі аж до приходу пана його до свого дому.
  • ua Буття 18-1
    І явився до нього Господь між дубами Мамре, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.
  • ua Буття 26-24
    І явився йому Господь тієї ночі й сказав: Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою! І поблагословлю Я тебе, і розмножу нащадків твоїх ради Авраама, Мойого раба.
  • ua Буття 26-2
    І явився йому Господь і сказав: Не ходи до Єгипту, оселися в землі, про яку Я скажу тобі.
  • ua Буття 24-54
    І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: Відішліть мене до пана мого.
  • ua Буття 34-18
    І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.
  • ua Буття 27-9
    Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.
  • ua Буття 6-20
    Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.
  • ua Буття 7-2
    Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її.
  • ua Буття 7-8
    Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі,
  • ua Буття 2-11
    Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.
  • ua Буття 2-13
    Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії.
  • ua Буття 36-2
    Ісав узяв жінок своїх з дочок ханаанських, Аду, дочку Елона хіттеянина, та Оголіваму, дочку Ани, дочку Ців'она хівеянина,
  • ua Буття 49-14
    Іссахар то костистий осел, що лежить між кошарами.
  • ua Буття 29-9
    Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахіль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.
  • List home